Видатний німецький математик, астроном,— Карл Фрідріх Гаус

  

Народився Карл Фрідріх Гаус — "король математики" — 30 квітня 1777 р. у Брауншвейгу — одному з німецьких князівств, які на той час ще не були об'єднані в єдину централізовану державу. 

Читати і писати Карл навчився сам: йому досить було знати лише кілька букв, підказаних матір'ю, щоб цілком оволодіти технікою читання. Вже в ранньому дитинстві у хлопчика виявились особливі здібності до математики. Пізніше він сам жартома говорив: «Я навчився рахувати раніше, ніж розмовляти». 
У 1784 р. Карла віддали до народної школи, де він і відзначився поміж інших. Якось учитель дав учням досить складне завдання з арифметики: відшукати суму деякої кількості натуральних послідовних чисел. Учитель вважав, що учні досить довго шукатимуть відповідь. Але через кілька хвилин Карл розв'язав задачу. Коли вчитель проглянув розв'язання, то побачив, що малий Гаус винайшов спосіб скороченого знаходження суми членів арифметичної прогресії. Тут, у школі, майбутній математик познайомився с Бартельсом, який також дуже любив математику.
По закінченні гіманазії Гауз вступив до так званої Каролінської колегії. Саме на цей час припадає ознайомлення хлопця з працями видатних учених у сфері математики, філософії тощо.
З 1795 Гуас — студент Геттінгенського університету. На цей ранній період його творчої діяльності (йому було всього 18 років) припадають такі відкриття й праці: у 175 р. він винайшов так званий "Метод найменших квадратів"; у 1796 р. розв'язав класичну задачу про поділ кола ,з якої випливала побудова правильного 17-кутника, і написав велику й важливу працю «Арифметичні дослідження», яка була надрукована у 1801 р.
1798 рік — праця "Арифметичні дослідження".
16 червня 1849 р. наукова громадськість світу відзначила 50-річний ювілей творчої діяльності «короля математиків». Усі наукові установи, товариства різних країн світу вважали за свій обов'язок сердечно привітати великого математика і висловити йому почуття високої поваги. У цей час Ґаус написав свою останню працю «Матеріали до теорії алгебраїчних рівнянь». Довгі роки напруженої праці давалися взнаки. Ґаус почав помітно старіти, швидко стомлюватись. У 1851 р. великих страждань завдавали йому безсоння, задишка і кашель. До цього він майже не хворів і за все своє життя тільки двічі вживав ліки. Але тепер, коли друзі запросили до нього лікаря, який установив хворобу серця і ряд інших змін в організмі, Ґаус почав лікуватись, часто робив прогулянки на свіжому повітрі. Здоров'я його ніби поліпшилось. Але 23 лютого 1855 р. великого математика не стало. 26 лютого тіло перенесли в обсерваторію, а звідти студенти університету супроводили його на кладовище.